розтолочувати

РОЗТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., що, діал.

Розтоптувати.

– А щоби вас!.. З дороги, бо розтолочу! (І. Франко);

Назустріч нам він звівся і, кинувши недокурок, розтолочив його босою ногою (Ю. Смолич);

– І що ти вчиниш супроти сили .. супроти страшної машинерії, що пре й пре на схід, розтолочуючи під собою силу совіцьку (Р. Федорів).

Словник української мови (СУМ-20)