Словник української мови у 20 томах

розторопний

РОЗТОРО́ПНИЙ, а, е.

Який відзначається спритністю; моторний, меткий.

Чим не погонич [Данько]? Меткий, розторопний, веселий... (О. Гончар);

Котрий [хлопець] удається розторопний і догадливий (з думи).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розторопний — розторо́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розторопний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
  3. розторопний — -а, -е. Який відзначається спритністю; моторний, меткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розторопний — див. бистрий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. розторопний — РОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Який відзначається спритністю; моторний, меткий. Чим не погонич [Данько]? Меткий, розторопний, веселий… (Гончар, І, 1959, 5).  Словник української мови в 11 томах