розтрачувати

РОЗТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що.

1. Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.).

Не буде нам ні слави, ні пам'яті .. Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко);

// перен. Нерозумно використовувати (сили, час і т. ін.) на що-небудь дріб'язкове, не варте уваги.

Дужий, пожадливий, знав [Баглай] лиш одне – не розтрачувать сил! (М. Шеремет);

Життя іде, життя летить, А я розтрачую без тями Від долі визначені дні (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Не цікаве диво або нікчемна забавка тягли Вас туди [до Лейпціга]; не жага віятись по світу та розтрачати набуту силу поривала Вас (Панас Мирний);

Ті скарби найкращі душі молодої Розтративши марно, без тями, Жебрак одинокий, назустріч недолі Піду я сумними стежками (І. Франко).

2. Злочинно витрачати довірені гроші, цінності або інше майно.

– Під суд, так під суд, я згоден, це я розтратив ці кілька тисяч! (Іван Ле).

(1) Розтра́чувати / розтра́тити [само́го] себе́ – витрачати свою енергію, свої фізичні й душевні сили на що-небудь дріб'язкове, не варте уваги.

Нещасливий в особистому житті, він мало дорожив ним і розтрачував себе з феноменальною силою (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. розтрачувати — розтра́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розтрачувати — Витрачати, тратити, перевитрачати, (добро) переводити, (умисно) розбазарювати; (гроші) циндрити, розтринькувати, проциндрювати.  Словник синонімів Караванського
3. розтрачувати — -ую, -уєш і рідко розтрачати, -аю, -аєш, недок., розтратити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.). || перен. Нерозумно використовувати (сили, час і т. ін.) на що-небудь дріб'язкове, не варте уваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтрачувати — Гайнувати, згайновувати, згайнувати, позгайновувати, попрогайновувати, мантачити, змантачувати, змантачити, позмантачувати, помантачувати, помантачити, промантачувати, промантачити, попромантачувати, марнотратити, змарнотрачувати, змарнотратити...  Словник чужослів Павло Штепа
5. розтрачувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розтрачувати — Розтра́чувати, -чую, -чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розтрачувати — РОЗТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗТРАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех. 1. Витрачати, тратити, перев. легковажно (гроші, цінності і т. ін.). Не буде нам ні слави, ні пам’яті..  Словник української мови в 11 томах