розтяжний

РОЗТЯЖНИ́Й, а́, е́.

1. Який можна розтягнути (у 1 знач.) або який розтягується.

Середні за хлібопекарською силою пшениці мають еластичну, ніжну, помірно розтяжну клейковину, яка при замішуванні легко утворює пружне тісто (з наук. літ.);

Усі змії ковтають свою здобич цілою. Кістки щелепи в них з'єднані розтяжними зв'язками й рухомі (з навч. літ.).

2. перен. Який можна розуміти або тлумачити по-різному.

Розтяжне поняття;

Розтяжна відповідь.

Значення в інших словниках

1. розтяжний — розтяжни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтяжний — -а, -е. 1》 Який можна розтягнути (у 1 знач.). 2》 перен. Який можна розуміти або тлумачити по-різному.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтяжний — РОЗТЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Який можна розтягнути (у 1 знач.). Середні за хлібопекарською силою пшениці мають еластичну, ніжну, помірно розтяжну клейковину, яка при замішуванні легко утворює пружне тісто (Колг. Укр., 5, 1961, 29). 2. перен. Який можна розуміти або тлумачити по-різному. Розтяжне поняття.  Словник української мови в 11 томах