Словник української мови у 20 томах

розтяпака

РОЗТЯПА́КА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що розтя́па.

Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розтяпака — розтяпа́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розтяпака — див. неуважний  Словник синонімів Вусика
  3. розтяпака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтяпа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтяпака — РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!...  Словник синонімів української мови
  5. розтяпака — РОЗТЯПА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтя́па. Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах