розхапувати

РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами.

Звук сурми будив [курсантів] .. Схоплювались, на ходу затягали пояси і ще зі сном у очах бігли напівсліпі до пірамід, розхапували зброю (О. Гончар);

Дівчата – за одежу, та й розхапали свитки та керсетки (І. Нечуй-Левицький);

Голодне товариство миттю випило воду і розхапало сухарі, аж торбинку пошарпали на шматки (О. Стороженко);

* Образно. Студенти швидко розхапали найближчі лісгоспи, але жоден не згодився їхати в Байраки (М. Чабанівський);

// Швидко розкуповувати.

Гавин товар розхапували люди, як малину (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розхапувати — розха́пувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхапувати — -ую, -уєш, недок., розхапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. || Швидко розкуповувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхапувати — РОЗБИРА́ТИ (брати все, всіх по одному або частинами), РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ), РОЗТА́СКУВАТИ розм.; РОЗХА́ПУВАТИ розм. (жадібно, квапливо). — Док.: розібра́ти, розтягти́ (розтягну́ти), розтаска́ти, розхапа́ти, розхопи́ти діал.  Словник синонімів української мови
4. розхапувати — Розха́пувати, -пую, -пуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розхапувати — РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. Звук сурми будив [курсантів]..  Словник української мови в 11 томах