Словник української мови у 20 томах

розхильчастий

РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е.

Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розхильчастий — розхи́льчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розхильчастий — -а, -е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхильчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови
  4. розхильчастий — Розхи́льчастий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розхильчастий — РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий.  Словник української мови в 11 томах