розхлипуватися
РОЗХЛИ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗХЛИ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Починати схлипувати, плакати.
[Свирид:] О Боже мій, Боже мій! Бідний я, бідний, нещасливий! (Пада на стіл і плаче). [Хома:] А чого це ти, дядьку, розхлипався? (М. Кропивницький);
– Чого розхлипалась, красуне? Жалко [жаль]? Милосердіє душить? А якби наші голови отут котились? Чи хлипала б, чи пролила б за мною сльозу, га? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)