розхропітися
РОЗХРОПІ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся; мн. розхропля́ться і РОЗХРОПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся; мин. ч. розхрі́пся, хропла́ся, ло́ся; док., розм.
Дуже хропіти, хропти.
Роздратована Мар'я запідозрила, що вони .. навмисне вдають, буцімто сплять. – Ач [бач], розхроплися! – полоснула обох. – Як коні! (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)