Словник української мови у 20 томах

розчепірити

РОЗЧЕПІ́РИТИ див. розчепі́рювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розчепірити — розчепі́рити: разпять, развѣсить [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. розчепірити — розчепі́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. розчепірити — див. розчепірювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розчепірити — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  5. розчепірити — РОЗЧЕПІ́РИТИ див. розчепі́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. розчепірити — Розчепірити, -рю, -риш гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.  Словник української мови Грінченка