розчинюваний
РОЗЧИ́НЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розчи́нювати.
Речовина, взята в більшій кількості, називається розчинником, а взята в меншій кількості – розчинюваною (з навч. літ.);
// у знач. прикм. Розчинювані добрива.
Словник української мови (СУМ-20)