розчиняльник

РОЗЧИНЯ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який приготовляє розчини (див. ро́зчин²).

Значення в інших словниках

1. розчиняльник — розчиня́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розчиняльник — -а, ч. Робітник, який приготовляє розчини (див. розчин I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчиняльник — РОЗЧИНЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який приготовляє розчини ( див. роз́чин¹).  Словник української мови в 11 томах