розчісуватися
РОЗЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧЕСА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док.
1. Розділяти своє волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині.
Знову чекають легені. А дівчина довго розчісується (з казки);
Наталка .. натягує на себе плаття з високим комірцем, розчісується (М. Зарудний);
Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. тільки недок. Пас. до розчі́сувати.
* Образно. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Г. Косинка);
За кордоном є майстерні, де старі вовняні речі приймаються, на спеціальних машинах розчісуються і замовник одержує нитки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)