Словник української мови у 20 томах

розшпурювати

РОЗШПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗШПУРЛЯ́ТИ, РОЗШПУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм.

Шпурляючи, кидати в різні боки, розкидати скрізь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розшпурювати — розшпу́рювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розшпурювати — -юю, -юєш, недок., розшпурляти і розшпуряти, -яю, -яєш, док., перех., розм. Шпурляючи, кидати в різні боки, розкидати скрізь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшпурювати — РОЗШПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗШПУРЛЯ́ТИ і РОЗШПУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Шпурляючи, кидати в різні боки, розкидати скрізь.  Словник української мови в 11 томах