розіграний

РОЗІ́ГРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розігра́ти.

Мені хочеться, щоб у глядача створилося враження, наче це зняті дійсні, а не розіграні акторами події (О. Довженко);

* Образно. Коли йдеш на роботу, тобі шахівницею стелиться тротуар, і ти виграєш найважчу з партій, партію, розіграну з життям (Р. Братунь);

// розі́грано, безос. пред.

Вчитель поспішно зникає у темені, сам дивуючись, як блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (М. Стельмах).

2. у знач. прикм., розм. Який довго був у користуванні (звичайно про музичний інструмент).

Любов робила його артистом, виливалася в кождім тоні, в кождім акорді, який він умів видобути з сього старого, розіграного фортеп'яна (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розіграний — розі́граний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розіграний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіграти. || розіграно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., розм.Який довго був у користуванні (зазвичай про музичний інструмент).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розіграний — РОЗІ́ГРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розігра́ти. Мені хочеться, щоб у глядача створилося враження, наче це зняті дійсні, а не розіграні акторами події (Довж., III, 1960, 221); *Образно.  Словник української мови в 11 томах