розідраний
РОЗІ́ДРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розідра́ти.
Сорочка на йому розідрана од коміра аж до пояса (І. Нечуй-Левицький);
У Прохора була розідрана щока (А. Шиян);
* Образно. Навіть не хочеться думати про постріли, вибухи мін і бомб, розідране небо і понівечені дерева (П. Загребельний);
// розі́драно, безос. пред.
В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей [на весіллі] .. Вже було розідрано кільки [кілька] суконь на паннах, вже не одна гірлянда на голові потерлась на потерть – як хтось покликав музик у велику надвірню хату (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)