Словник української мови у 20 томах

роз'юшити

РОЗ'Ю́ШИ́ТИ¹, роз'ю́шу́, роз'ю́ши́ш, док., кого, розм.

Розлютувати, розізлити кого-небудь.

Вона молилася, щоби найяснішого тата ніхто не роз'юшив (Марко Черемшина);

– Розмовляли [відвідувачі] по-мадярськи, і це мене ще більше роз'юшило (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

РОЗ'Ю́ШИ́ТИ² див. роз'ю́шувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. роз'юшити — роз'ю́ши́ти 1 дієслово доконаного виду розлютити розм. роз'ю́ши́ти 2 дієслово доконаного виду розбити до крові  Орфографічний словник української мови
  2. роз'юшити — I роз'юшу, роз'юшиш, док., перех., розм. Розлютувати, розізлити кого-небудь. II див. роз'юшувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роз'юшити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше.  Словник синонімів української мови