роз'яснюватися
РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ, юється і РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗ'ЯСНИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм.
1. Ставати ясним, зрозумілим; з'ясовуватися.
Чому не посилаєш “Крейцерової сонати”? Чи роз'яснилася справа з Байроном? (Леся Українка);
Андрій знов рад був звернути розмову на давню тему, бо сподівався, що з нею роз'ясниться у нього в душі багато дечого (І. Франко).
2. діал. Світлішати, ставати ясним.
* Образно. – Мені аж світ роз'яснився, як я його побачила! (О. Кобилянська);
// перен. Ставати веселішим, привітнішим (звичайно про обличчя).
Обличчя його роз'яснюється добродушним усміхом (Леся Українка);
Штефанове лице роз'яснилося дужче від усміху (Марко Черемшина).
3. тільки недок. Пас. до роз'я́снювати 1, роз'ясня́ти.
Словник української мови (СУМ-20)