роз'ятрення
РОЗ'Я́ТРЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. роз'я́три́ти, роз'я́трювати і роз'я́три́тися, роз'я́трюватися.
В період загострення хвороби, особливо, коли має місце роз'ятрення шлунково-кишкового тракту, вся їжа повинна бути приготовлена в протертому вигляді (з наук.-попул. літ.).
2. Стан сильного роздратування.
– Дай, діду, хоч частину грошей, .. – Кажу ж вам, що не маю!.. – скрикнув в роз'ятренні Хома (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)