романтичність
РОМАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. романти́чний 1–3.
Я був розігрітий, як віск, своїми планами, майбутніми успіхами, романтичністю натури (Ю. Яновський);
Граф полюбляв чудні видовища й пригоди, Звав романтичністю (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)