росина

РОСИ́НА, и, ж., рідко.

Те саме, що роси́нка.

Спека ж, Боже, несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (І. Манжура);

* У порівн. Вечір йде над новими шляхами, Прихиливсь молодик до Дніпра. І кущується поле житами, І тремтить, мов росина, зоря (М. Стельмах).

◇ (1) І (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну – ніскільки, нітрохи; зовсім.

У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин);

– А ти ніскілечки й не журишся? – Ані на макову росину (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. росина — роси́на іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. росина — див. крапля  Словник синонімів Вусика
3. росина — -и, ж., рідко. Те саме, що росинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. росина — і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну. Ніскільки, нітрохи; зовсім. У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин); — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
5. росина — РОСИ́НКА (крапля роси), РОСИ́НА, РІ́СКА. З цвіту.. дзвінко Перша падає росинка (М. Стельмах); Спека ж, Боже, несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина (І. Манжура); — Води принеси, бо немає ні ріски в хаті (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
6. росина — РОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що роси́нка. Спека ж, боже, несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Манж., Тв., 1955, 202); *У порівн. Вечір йде над новими шляхами, Прихиливсь молодик до Дніпра.  Словник української мови в 11 томах