росяниця

РОСЯНИ́ЦЯ, і, ж., нар.-поет.

Роса.

А настане світлий день – Все розгонить промінь. І страхіття лісові Згинуть в росяниці, На деревах, на траві Защебечуть птиці (П. Воронько);

Прозора в травах росяниця, – Мов знаки радості навкруг. .. Не раз, не два мені присниться Дніпровський луг І мінський друг... (О. Ющенко);

* У порівн. Рвуться оди із грудей! Ніби роси-росяниці, Сльози капають з очей (В. Симоненко).

Словник української мови (СУМ-20)