рох

РОХ, РОХ-РОХ-РО́Х, виг.

Звуконаслідування, що означає хрюкання свині.

Тільки й чути: рох, рох! (Сл. Б. Грінченка);

– Рох-рох-рох... – озвалася свиня, задоволена, що її чухають (з казки);

Нахвалившись, добув із штанів плящину і пив-пив, поки не повалився. Лежить, надбігає кабан і штовхає його: “рох-рох-рох”. Рот йому лиже (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. рох — рох вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рох — РОХ, РОХ-РОХ-РО́Х, виг. Звуконаслідування, що означає хрюкання свині. Тільки й чути: рох, рох! (Сл. Гр.); — Рох-рох-рох…— озвалася свиня, задоволена, що її чухають (Казки Буковини.., 1968, 10).  Словник української мови в 11 томах
3. рох — Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!  Словник української мови Грінченка