рукописний
РУКОПИ́СНИЙ, а, е.
1. Написаний від руки.
Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (з наук.-попул. літ.);
Рукописні текети – цінне джерло для вивчення письменницької мовотворчості (з наук.-попул. літ.);
Рукописний журнал.
2. Стос. до рукопису.
– Це загальновідомий міф? – Навряд. Я прочитав його в рукописному манускрипті, як був у гостях в індійських космобіологів (О. Бердник);
Рукописна традиція;
// Признач. для зберігання рукописів.
Рукописний відділ.
Словник української мови (СУМ-20)