Словник української мови у 20 томах

рукоплескати

РУКОПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш, недок., рідко.

Те саме, що аплодува́ти.

Тепер обов'язок тих, хто рукоплескав великому вчинку, піднести голос прокляття на тих, хто заподіяв огидне злочинство (О. Іваненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рукоплескати — рукоплеска́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. рукоплескати — див. вітати; хвалити  Словник синонімів Вусика
  3. рукоплескати — Плескати, сплескувати, сплескати, пооплескувати, див. аплодувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. рукоплескати — РУКОПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш, недок., рідко. Те саме, що аплодува́ти. *Образно. Революційні робітники всіх країн одностайно рукоплещуть радянському робітничому класові (Рад. Укр., 16.VIII 1951, 3).  Словник української мови в 11 томах