русалкувати
РУСАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути русалкою.
– Може, вона й досі русалкує (Ганна Барвінок);
// Поводитися, як русалка; мати вигляд русалки.
Тетяна русалкує над братом, аж поки він зовсім заспокоїться. Сидять потім поруч, плече до плеча (А. Дімаров);
* Образно. Тимко знову брався до роботи, а вона непомітно русалкувала над ним (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)