русло

РУСЛО́, а́, с.

1. Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін.

Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (І. Франко);

Греблю можна будувати як на сухих балках, так і на руслах, у яких постійно тече вода (з наук. літ.);

// Заглиблення в печі, по якому йде дим.

Над челюстями печі іноді робили заглиблення – русло для виходу диму (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Напрям, шлях розвитку чого-небудь.

День почався весело. Зорін вирішив спрямувати цю веселість і енергію в корисне русло (М. Трублаїні);

Щоб працювати у новому руслі, потрібен новий інтегруючий тип мислення (з газ.).

Значення в інших словниках

1. русло — русло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. русло — [русло] -ла, м. (на) -с'л'і, мн. русла, русеил два русла  Орфоепічний словник української мови
3. русло — -а, с. 1》 Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. 2》 перен. Напрям, шлях розвитку чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. русло — Річище, корито, (висохле) стариця  Словник чужослів Павло Штепа
5. русло — РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М.  Словник синонімів української мови
6. русло — РУСЛО́, а́, с. 1. Заглиблення в грунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (Фр.  Словник української мови в 11 томах