рутеній

РУТЕ́НІЙ, ю, ч.

Дуже крихкий тугоплавкий метал сріблясто-сірого кольору; застосовується для виготовлення твердих сплавів.

З відходів, які утворюються внаслідок розщеплення урану або плутонію, в атомних реакторах можна одержувати значну кількість таких рідкісних металів, як рутеній, паладій, іродій (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. рутеній — руте́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. рутеній — -ю, ч. Ru. Хімічний елемент, платиноїд. Важкотопкий, блискучий, сріблястий, пасивний метал. Зі стопів рутенію виготовляють фільтри для формування скловолокна і віскози, термопари, пера авторучок, каталізатори тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рутеній — Хемічний первень "Ру" (від Праукраїни "Рутенія")  Словник чужослів Павло Штепа
4. рутеній — руте́ній хімічний елемент, символ Ru, ат. н. 44; сріблясто-сірий дуже крихкий метал, належить до платинових металів. Застосовують як каталізатор і для виготовлення твердих сплавів. Від латинської назви Русі – Рутенія.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рутеній — Ru, хіміч. елемент із атомним числом 44; сірувато-білий, дуже твердий, тугоплавкий благородний метал; хіміч. дуже стійкий; в хіміч. реакції вступає при високих темп.; застосовують як каталізатор і для затвердіння платинових сплавів; відкритий 1844 Клаусом.  Універсальний словник-енциклопедія
6. рутеній — РУТЕ́НІЙ, ю, ч. Дуже крихкий тугоплавкий метал сріблясто-сірого кольору; застосовується для виготовлення твердих сплавів. З відходів, які утворюються внаслідок розщеплення урану або плутонію...  Словник української мови в 11 томах