рясніти
РЯСНІ́ТИ, і́є, недок.
1. ким, чим. Бути густо покритим великою кількістю близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін., мати щось у великій кількості.
Баштани рясніють кавунами, динями, гарбузами (С. Добровольський);
Вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко);
// Містити в собі багато чого-небудь однорідного, такого, що часто зустрічається.
Читанки для учнів рясніють писаннями наших дитячих поетів М. Пригари, Г. Бойка, М. Познанської, Н. Забіли (А. Малишко).
2. Виднітися, виділятися своєю ряснотою.
На бур'янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу (С. Васильченко);
В садах рясніють пізні яблука і груші (В. Кучер).
3. Ставати, робитися інтенсивним у своєму прояві.
Рясніє дощ, і падає лункіше М'яких краплин розмірене биття (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)