рятунковий
РЯТУНКО́ВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що рятува́льний.
Інженер схопився за цигарку, мов за рятункове коло (Г. Епік);
Міняються складники, множники, знаки, але наслідок завжди рівний собі і незмінно порожній. І безнадійно відчув, що так – захопиться нею, шукатиме її, чіплятиметься за неї, як за рятунковий пас (В. Підмогильний);
– Цікаво.., до яких засобів рятункових береться така молода фантастична голова, щоб .. добитися цілі (О. Кобилянська);
Цей вечір був справді казковий! Просто назустріч йому плили світючі незабутні очі, що сміялися йому з завмерлої маски жіночого обличчя, і він пізнав їх відразу, він кинувся до них, як на рятунковий вогонь маяка. – Рито, Риточко, – шепотів він, стискуючи її руки (В. Підмогильний);
Версія про те, що ззовні прийде рятункова акція в формі німецьких потужних панцерних частин і авіації, лишилася байкою. Казкою для дурнів (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)