рівнобіжність
РІВНОБІ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. рівнобі́жний.
Сміливі лінії вулиці, досконала рівнобіжність їх, тяжкі перпендикуляри обабіч, велична похилість бруку, що спалахував іскрами під ударами копит, війнули на нього суворою, йому ще незнаною гармонією (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)