рівнозначний

РІВНОЗНА́ЧНИЙ, а, е.

Який дорівнює чому-небудь значенням, значущістю.

Кажуть, що уміння бачити рівнозначне умінню розуміти (з наук.-попул. літ.);

Відправка політв'язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. рівнозначний — рівнозна́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рівнозначний — [р’іўнозначнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. рівнозначний — -а, -е. Який дорівнює чому-небудь значенням, значимістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рівнозначний — Однакознаковий  Словник чужослів Павло Штепа
5. рівнозначний — ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. рівнозначний — Рівнозна́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рівнозначний — РІВНОЗНА́ЧНИЙ, а, е. Який дорівнює чому-небудь значенням, значимістю. Кажуть, що уміння бачити рівнозначне умінню розуміти (Наука.., 10, 1967, 37); Відправка політв’язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101).  Словник української мови в 11 томах
8. рівнозначний — Рівнозначний, -а, -е Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех.  Словник української мови Грінченка