різновідмінюваний
РІЗНОВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, лінгв.
Який становить виняток з нормального типу відмінювання й відмінюється за різними типами відмін чи дієвідмін.
Словник української мови (СУМ-20)РІЗНОВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, лінгв.
Який становить виняток з нормального типу відмінювання й відмінюється за різними типами відмін чи дієвідмін.
Словник української мови (СУМ-20)