Словник української мови у 20 томах

різноквіття

РІЗНОКВІ́ТТЯ, я, с.

Різноманітність квітів.

Там, далеко-далеко, звідки вона приїхала, о цій порі степ, осяяний першими променями сонця, струшує з себе росяні тендітні покривала, міниться яскравими барвами різноквіття, мерехтить голубою далиною (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. різноквіття — різнокві́ття іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. різноквіття — -я, с., рідко. Різноманітність квітів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різноквіття — РІЗНОКВІ́ТТЯ, я, с., рідко. Різноманітність квітів. Там, далеко-далеко, звідки вона приїхала, о цій порі степ, осяяний першими променями сонця, струшує з себе росяні тендітні покривала, міниться яскравими барвами різноквіття, мерехтить голубою далиною (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 163).  Словник української мови в 11 томах