різноманітний
РІЗНОМАНІ́ТНИЙ, а, е.
1. Неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; різний.
Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин і культивуванням різноманітних тварин (Ю. Смолич);
Різноманітні думки кружляли в моїй голові, не знаходячи відповіді (Олесь Досвітній);
// Який складається з неоднакових, несхожих один на одного предметів, осіб і т. ін.
Не була то вже перша вечірка, яку вони справляли, але перша, на яку запрошено таке численне й різноманітне товариство (І. Франко);
Відтоді, як Соя став керувати шахтою, він нагадував їй диригента великого і різноманітного оркестру, бо всі слухалися кожного його слова, як найменшого помаху чарівної диригентської палички (Д. Ткач).
2. Сповнений багатства, неоднорідний за змістом, формою і т. ін.; багатогранний.
Його різноманітний талант з силою виявився на наших очах у галузі мистецтва (О. Донченко);
Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)