різьбяр

РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч.

Майстер різьблення (у 1 знач.).

В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Л. Дмитерко);

А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець, .. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (І. Муратов);

* Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. різьбяр — різьбя́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. різьбяр — -а, різьбар, -я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,..  Словник української мови в 11 томах
4. різьбяр — Різьбяр, -ра м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.  Словник української мови Грінченка