Словник української мови у 20 томах

рік-річно

РІК-РІ́ЧНО, присл., діал.

Постійно, протягом тривалого часу; з року в рік.

Він мав колись унаслідити поля по своїм батьку й був найчеснішим хлопцем у селі. Поля його батька граничили з полями Василя, були вироблені й добрі, і на них колисалися рік-річно препишні збіжжя, мов золотисте море (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рік-річно — рік-рі́чно присудкове слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. рік-річно — Рік-рі́чно. Щороку. Від року 1880 число їх [студентів-теольоґів] спадає рік-річно, так що минувшого року було вже лише 6 (Б., 1895, 6, 2); Страсти Христови вертають рік-річно, а з ними і вражіня, які відніс я в молодости (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  3. рік-річно — див. завжди  Словник синонімів Вусика
  4. рік-річно — рік-рі́чно щороку (ст): Ту залю декоровано рік-річно в однаковий спосіб (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт