саднити
САДНИ́ТИ, и́ть, недок., перев. безос., розм.
Боліти від ран, опіків, подразнень (про шкіру, слизисті оболонки тощо); щеміти.
Так само не зважала [дівчина] на мокре плаття, на біль у лівій литці .. на те, що бігла босоніж і п'яти, незвичні бути без взуття, саднили (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)