сажень
СА́ЖЕНЬ, жня, ч., заст.
1. Давня східнослов'янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3 аршинам, або 2,134 м.
– Он Грицько розказує. Що я, каже, її [гадюку] кинув від себе сажнів за три, а вона тобі в одну мить опинилася коло берега (Панас Мирний);
– А що, пак, річка тут глибока? – Найглибше під містком, сажнів у два води, – Сказав Гордій, – а далі хоч бреди (Л. Глібов);
Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п'ять або сорок (І. Нечуй-Левицький);
Поле тверде підіймається помалу вгору, через п'ятсот сажнів бугор, над бугром червоне сонце (Ю. Яновський).
2. Ця лінійна одиниця, вживана для виміру площі.
Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не одгороджені од вулиці (І. Нечуй-Левицький);
Споконвіку було відомо – внеси гною по пуду на сажень, і врожай забезпечено навіть на поганій землі (з наук. літ.);
Квадратний сажень.
3. Кількість (об'єм) чого-небудь, що дорівнює цій одиниці (кубічній).
– Оце привезуть до сахарні десять сажнів дров, а ти лічи та й записуй (І. Нечуй-Левицький);
Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Деяке було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Б. Грінченко).
4. Спеціально виготовлена мірка, що відповідає цій лінійній одиниці і використовується для різних вимірів.
З лопатами, дерев'яним сажнем .. вийшли на греблю яривчани (М. Куліш);
Він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник);
[Малоштан:] Дайте мені сажень, я зміряю глибину (І. Микитенко).
5. тільки мн. Спосіб плавання на грудях, під час якого плавець по черзі викидає над водою то одну, то другу випростану руку.
Сам Ігнат був ще молодий козак.., скакати через купалове огнище або перемахати сажнями Дніпро – ото були його забавки (П. Куліш);
Пливти сажнями.
(1) Косови́й са́жень – міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиком середнього пальця витягнутої угору і вбік правої руки і носком відставленої убік лівої ноги чи навпаки.
Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень! (Номис);
– Еге, чого ж то вже спочивати? – здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом .. Добре йому було так казати, як він – мало не в косовий сажень – здоровий чоловік (Грицько Григоренко);
(2) Махови́й са́жень – міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиками середніх пальців розкинутих рук;
(3) Пого́нний са́жень – лінійна міра, що дорівнює одному сажневі.
◇ (4) [З] (до́брий) са́жень у пле́ча́х – який має широкі плечі, широкоплечий.
І веселі молодиці – Із грайливістю в очах! І дядьки – червонолиці, З добрий сажень у плечах! Гарні всі! (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)