Словник української мови у 20 томах

саксаул

САКСАУ́Л, у, ч.

Невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях.

Цвіте у затишку аул... Скубуть верблюди саксаул, Пасуться кози та ягнята (П. Грабовський);

Ось ми утрьох за Аральським морем, де завжди чисте сліпуче небо, без туманів і краплини дощу, без роси на кущах саксаулу (Т. Масенко);

На дні [Кизил-Джарського] яру подекуди трапляються глибокі криниці, стіни яких обкладено стовбурами саксаулу (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. саксаул — саксау́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. саксаул — -у, ч. Невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саксаул — саксау́л (тюрк. саксавул) рід кущових та дерев’янистих рослин родини лободових. Поширений в пустелях та напівпустелях Азії. Має господарське значення.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. саксаул — САКСАУ́Л, у, ч. (Haloxylon). Невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях. Цвіте у затишку аул… Скубуть верблюди саксаул, Пасуться кози та ягнята (Граб.  Словник української мови в 11 томах