саламаха
САЛАМА́ХА¹, СОЛОМА́ХА, и, ж., заст.
Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного).
Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки... Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху – Як не було (І. Котляревський);
Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (П. Панч);
Тамара попробувала гірку саламаху і виплюнула. Ні! Цієї брудної мішанини і свині не будуть їсти (А. Хижняк);
Сотник прислав – спитати [кашовара]: чого це в тебе сьогодні соломаха така нудна? (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)