салютувати
САЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
Урочисто вшановувати кого-, що-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін.
Січові старшини спорядили пишний почет назустріч імператорському послові, салютували з гаківниць на честь його прибуття (Іван Ле);
Ставши в бухті проти Соколиного виселку, корабель салютував гарматними пострілами (М. Трублаїні);
– Струнко, орли і гвардія! – кричить товариш Швед і салютує, як уміє, шаблею (Ю. Яновський);
// рідко. Приклавши руку до головного убору, вітати когось по-військовому.
По хвилі підійшов до нас офіцер, його знайомий, проговорив до нього кілька слів, салютував і пішов (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)