Словник української мови у 20 томах

самаряни

САМАРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. самаря́нин, а, ч.; самаря́нка, и, ж.), рел.

Об'єднані в релігійну общину нащадки староєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині.

[Омелян:] Чи бач! Гадина!.. Ще й благородного самарянина хоче вдавати! (І. Франко);

Дівчина-самарянка подає тимпан Тірці (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самаряни — -рян, мн. (одн. самарянин, -а, ч.; самарянка, -и, ж.), рел. Об'єднані в релігійну общину нащадки давньоєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самаряни — САМАРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. самаря́нин, а, ч.; самаря́нка, и, ж.), рел. Об’єднані в релігійну общину нащадки староєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині. [Омелян:] Чи бач! Гадина!.. Ще й благородного самарянина хоче вдавати!...  Словник української мови в 11 томах