самобранка
САМОБРА́НКА, и, ж., нар.-поет.
У казках – чарівна скатертина, на якій за бажанням її власника можуть з'являтися різні страви, напої тощо.
На столах під деревами, що гнулися од яблук, мандаринів, груш, було видимо-невидимо усяких страв, і печених і варених, мов на скатертині-самабранці (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)