Словник української мови у 20 томах

самобранка

САМОБРА́НКА, и, ж., нар.-поет.

У казках – чарівна скатертина, на якій за бажанням її власника можуть з'являтися різні страви, напої тощо.

На столах під деревами, що гнулися од яблук, мандаринів, груш, було видимо-невидимо усяких страв, і печених і варених, мов на скатертині-самабранці (П. Автомонов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самобранка — самобра́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самобранка — Скатертина (скатерть) самобранка нар.-поет. — у казках – чарівна скатертина, на якій за бажанням її власника можуть з'являтися різні страви, напої тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самобранка — САМОБРА́НКА: ◊ Скатерти́на (ска́терть)-самобра́нка, нар.-поет. У казках — чарівна скатертина, на якій за бажанням її власника можуть з’являтися різні страви, напої тощо.  Словник української мови в 11 томах