Словник української мови у 20 томах

самовирівнювання

САМОВИРІ́ВНЮВАННЯ, я, с.

Автоматичне вирівнювання, випрямлення свого руху, положення тощо (про літаки, автомобілі тощо).

Для транспортних літаків, які мають тенденцію до пікірування поблизу землі з пониженим ефектом самовирівнювання, запропонований новий метод забезпечення точної посадки з автоматичним обмеженням вертикальної швидкості приземлення в системі керування... (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самовирівнювання — самовирі́внювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови