самовідданий
САМОВІ́ДДАНИЙ, а, е.
1. Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших.
Самовіддана російська жінка, вона [Волконська] поїхала за чоловіком на каторгу, в Сибір (О. Іваненко).
2. Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.).
Багато поетичних творів Шевченка часів заслання на теми з минулого й сучасного України перейнято ідеєю патріотизму, безмежної, самовідданої любові до батьківщини (з наук. літ.);
Самовіддана робота П. Чубинського стосовно дослідження північних районів імперії не залишалась непоміченою – зібраний ним матеріал викликав такий посилений інтерес фахівців, що Російське географічне товариство звернулось з клопотанням до Міністерства внутрішніх справ про зняття з талановитого науковця поліцейського нагляду, і після семи років заслання, він повернувся в Україну (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)