самодержавно

САМОДЕРЖА́ВНО, політ.

Присл. до самодержа́вний.

Король, що правив самодержавно, спирався на великих землевласників – духовенство і дворянство (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. самодержавно — самодержа́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. самодержавно — політ. Присл. до самодержавний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самодержавно — САМОДЕРЖА́ВНО, політ. Присл. до самодержа́вний. Король, що правив самодержавно, спирався на великих землевласників — духовенство і дворянство (Нова іст., 1956, 51).  Словник української мови в 11 томах