Словник української мови у 20 томах

самоділковий

САМОДІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм., рідко.

Те саме, що саморо́бний.

Дістала [Мася] самоділкової помади з-за шафи, розчесалась (А. Свидницький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самоділковий — САМОДІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що саморо́бний. Дістала [Мася] самоділкової помади з-за шафи, розчесалась (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).  Словник української мови в 11 томах