самозабезпечення
САМОЗАБЕЗПЕ́ЧЕННЯ, я, с.
Самостійне забезпечення себе всім життєво необхідним.
Показано прагнення Росії, України та інших нових незалежних держав до максимального самозабезпечення міжнародними транспортними комунікаціями та використання транзитних можливостей сусідніх країн (з наук. літ.);
У зв'язку зі збільшенням кількості населення в степу виникає необхідність і можливість самозабезпечення мешканців степу зерновими продуктами (з наук. літ.);
Політика грецьких полісів спрямовувалась на мирне співіснування з сусідніми племенами і на повне екомічне самозабезпечення (з наук. літ.);
Директор притулку, натхненний успіхом, на досягнутому не зупиняється і продовжує пошук резервів, аби “невдовзі зробити перехід до повного спмозабезпечення”. Його досвідом уже зацікавилися в інших сирітських будинках Хмельницької області. (з газ.);
Госпрозрахункова діяльність підрозділів Академії наук, спрямована на самозабезпечення, дуже важлива (з газ.);
Створення системи соціального самозабезпечення громадян.
Словник української мови (СУМ-20)