самозакоханий

САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е.

Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін.

– Ти – обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (О. Донченко);

Куліш манірний, красивий, самозакоханий, як завжди, пишномовно зустрів Тараса (О. Іваненко);

* Образно. Скоро їх [чайок] зовсім не стає видно. Лише крізь вуркотливий гомін самозакоханого моря ледь чутно долинають сюди жалісливі оклики віковічних мешканців цього голубого простору (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. самозакоханий — самозако́ханий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самозакоханий — -а, -е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозакоханий — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді...  Словник синонімів української мови
4. самозакоханий — САМОЗАКО́ХАНИЙ, а, е. Закоханий у самого себе, впевнений у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях і т. ін. — Ти —— обмежена, а думаєш, що все знаєш, бо самозакохана (Донч.  Словник української мови в 11 томах